СРСР програв фінал ідеологічному ворогу
11 червня в Римі стартує 16-й чемпіонат Європи з футболу. Згадуємо про переможців попередніх першостей. Четвертий за ліком Євро виграла збірна ФРН.
У фінальну частину Євро-72 вийшли знову чотири збірні СРСР, Угорщина, ФРН і Бельгія.
Оскільки Євро-72 мали проводити в Англії, а збірна цієї країни до фіналу не пробилася, УЄФА змінив господарів турніру. Пощастило бельгійцям. Однак фортуна відвернулася від Бельгії під час жеребкування. Господарям випало грати із ФРН. Інша пара СРСР Угорщина виглядала відверто слабшою. Матчі розпочиналися одночасно. В Антверпені не було вільного місця. Натомість стадіон у Брюсселі був напівпорожнім. Фактично, в Антверпені було зіграно достроковий фінал. Знаменитий Герд Мюллер відзначився "дублем". Одільйон Поленіс відіграв один гол. Німеччина вийшла у фінал, а Бельгія змогла боротися лише за 3 місце.
У столиці Бельгії територіальною перевагою володіли угорці. Однак забити їм не щастило. Тим часом СРСР відкрив рахунок після кутового. М'яч зручно ліг на ногу Анатолію Конькову і той пробив воротаря. Угорці кинулися відігруватися і кілька разів не влучили у порожні ворота.
За шість хвилин до закінчення матчу Реваз Дзодзуашвілі збив у своєму карному майданчику нападника угорців. Однак до голу ще було далеко. Мадяри мали великі проблеми із реалізацією 11-метрових. Вони схибили у кількох матчах, що передували Євро. Пробивати взявся Шандор Замбо. Євген Рудаков витягся у струнку й витягнув м'яч із кута воріт.
Це був останній подвиг радянської команди. У фіналі німці були на голову сильніші. Герд Мюллер відкрив рахунок у першому таймі: спершу м'яч влучив у штангу, другий постріл парирував Рудаков, а третім Мюллер добив м'яч у сітку.
Перевага збірної ФРН була настільки очевидною, що сумніви у їхній перемозі, схоже, мав лише радянський тренер Олександр Пономарьов. У перерві він замінив травмованого Конькова на Олега Долматова. Після цього збірна СРСР остаточно посипалася: Герберт Віммер та Герд Мюллер до 58 хвилини довели рахунок до 3:0.
Уперше в двох матчах фінальної частини взяли участь відразу 8 українців. Шестеро представляли київське "Динамо" ,"Зорю" і "Карпати", а ще двоє московські клуби.
У втішному матчі за третє місце Бельгія переграла Угорщину 2:1.
Срібло чергового Євро мало потішило керманичів радянського футболу. Лавина критики впала на голови гравців і тренерів. Виявляється, збірна СРСР програла такому супернику, якому програвати ніяк не мала права.
Доля переможців була цікавою. Голкіпер Зепп Маєр став автором рекорду бундесліги 442 матчі без замін. У 1974 році виборов титул чемпіона світу на домашньому Мундіалі. У 1976 програв у фіналі Євро Чехословаччині, пропустивши в серії пенальті гол від знаменитого Антоніна Паненки. У 1979 році 35-річний голкіпер утрапив в аварію на трасі Мюнхен Ульм. На цьому його кар'єра гравця завершилася, а почалася тренерська. Він був тренером воротарів "Баварії" 14 років, згодом тренував голкіперів збірної аж поки не посварився з Юргеном Клінсманном, який вважав Йенса Леманна кращим за Олівера Кана. У 2008 році голкіпер вийшов на пенсію. Зараз йому 77 років.
У 1979 році 35-річний Маєр утрапив в аварію на трасі Мюнхен Ульм
Захисник Хорст-Дітер Хьотгес починав у гладбаській "Боруссії". Згодом перейшов до "Вердера". За збірну дебютував у 1965, а закінчив у 1974, коли у першій грі Кубка світу ФРН поступилася НДР 0:1. Після завершення кар'єри у "Вердері" грав за сільські команди. Зараз 77-річний Хьотгес на пенсії.
Автор голів у двох фіналах Кубка світу Пауль Брайтнер починав як лівий захисник у 1972 році. У фіналі кубка світу-1974 зрівняв рахунок з пенальті в матчі проти Нідерландів. Згодом Мюллер забив переможний м'яч.
Брайтнер славився своїми лівацькими поглядами. В часи ігрової кар'єри його квартиру прикрашали портрети Че Гевари і Мао Цзедуна. Але більше від комуністів він любив гроші. Тому в 1974 перейшов у мадридський "Реал". У 1978 повернувся до "Баварії". Тренер Юпп Дерваль взяв його на фінальну частину Кубка світу-82 замість травмованого Бернда Шустера. І відразу пожалкував. На базі німецької команди не переводилися карти, випивка і проститутки. Тим не менш, німці дотягли до фіналу, де Брайтнер забив гол престижу в матчі проти незрівнянної Італії.
У 1983 році 31-річний Брайтнер несподівано оголосив про завершення кар'єри. Нині працює журналістом на телебаченні.
Захисник Ханс-Георг Шварценбек з "Баварії" після Євро виграв із рідним клубом три Кубки чемпіонів. Особливо цінний був перший фінал 1974 року проти "Атлетико", коли саме "Катче" зрівняв рахунок на 90-ій хвилині. В переграванні за справу взялися Мюллер і Генесс, які зробили по дублю 4:0.
Окрім Євро виграв ще й Золото кубка світу-74 і срібло наступного Євро-76. Зараз 72-річний Шварценбек проводить екскурсії в клубному музеї "Баварії".
Лідер захисту ФРН і капітан команди Франц Бекенбауер після Євро мав ще один злет Кубок світу-1974. На клубному рівні виграв три Кубки чемпіонів. Двічі вигравав "Золотий м'яч" в 1972 і 1976 роках. За збірну виступав до 1977 року, а потім на 3 роки поїхав до США грати за "Нью-Йорк Космос". Повернувся в 1980, але не до "Баварії", а до "Гамбурга", де ще зіграв 28 матчів.
Згодом як тренер виграв зі збірною ФРН золото Кубка світу-1990. Був президентом "Баварії".
Півзахисник 77-річний Герберт Віммер повторив шлях багатьох партнерів виграв Євро, Кубок світу-74 і срібло чемпіонату Європи-76. Саме програний матч із Чехословаччиною став для нього останнім у футболці збірної.
Біографії нападника 69-річного Улі Генесса могли позаздрити найвідоміші шукачі пригод. Зі збірною він виграв чемпіонат Європи і кубок світу. До появи Олега Блохіна вважався найшвидшим форвардом Європи, бо пробігав 100 метрів за 11 секунд. У 1976 році в серії пенальті зі Чехословаччиною саме удар Генесса прийшовся в стійку. А потім Антонін Паненка поховав ФРН. У фіналі Кубка чемпіонів-1975 із "Лідсом" Улі травмував коліно й змушений був у 1979 році закінчити кар'єру футболіста. Зате почалася кар'єра генерального менеджера.
Газети потішалися. "Генесс за 27 мільйонів євро підписав трирічний контракт із збірною в'язниці"
На час його приходу клуб мав 12 співробітників, 12 мільйонів марок річного обороту й 8 мільйонів боргів. Генесс працював як віл і перетворив мюнхенців в один із найуспішніших клубів світу. Однак окрім роботи було ще й лікування у 1982 році літак із Генессом упав біля Дюссельдорфа. Із чотирьох пасажирів вижив тільки Улі.
У 2014 році почалася нова пригода. Генесса впіймали на приховуванні податків. Виявляється, він мав рахунки в швейцарських банках на 27 мільйонів євро. За ухилення від сплати податків він загримів у тюрму на 3,5 років.
Газети потішалися. "Генесс за 27 мільйонів євро підписав трирічний контракт із збірною в'язниці".
Однак після в'язниці повернувся до роботи, яку остаточно залишив лише в грудні 2019-ого.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Комуністів знешкодили: як збірна Італії перемогла на Євро
Гюнтер Нетцер міг посперечатися з Генессом у скандальності. Він з дитинства не надто любив бігати, тому відточував довгі передачі. Грав у центрі півзахисту. Сварився з тренерами в "Боруссії" Менхенгладбах та збірній Німеччини. Після переможного Євро-72 пішов у "Реал", бо хотів заробляти більше Бекенбауера. Двічі вигравав титул чемпіона Іспанії. Став володарем кубка світу-74, а згодом президентом "Гамбурга", з яким виграв три титули чемпіона й Кубок чемпіонів-83.
Форвард Юпп Гайнкес був одноклубником Нетцера. Виграв чемпіонат Європи й Кубок світу. У 80-их став тренером. Виграв із "Баварією" кілька чемпіонських титулів. Із "Реалом" виграв Лігу чемпіонів 97-98. Свій успіх ще раз повторив із "Баварією" в 2012-13 роках.
"Бомбардир нації" Герд Мюллер забив 398 голів у складі "Баварії", тричі виграв кубок чемпіонів і по разу чемпіонат Європи й Кубок світу. Догравав у США. Повернувся і працював у "Баварії". Зараз живе в будинку для важкохворих. Нікого не впізнає.
Фінал Євро-72 став вершиною для тоді 23-річного Ервіна Кремерса з менхенгладбаської "Боруссії". Кар'єру в збірній надалі продовжив його брат-близнюк Гельмут а Ервіна не взяли на Кубок світу.
Тренер Гельмут Шен ще виграв з цією збірною Кубок світу-1974, срібло Євро-1976. Пішов на пенсію в 1978 році. Помер в 1996 у віці 81 року. До 2012 року був єдиним наставником, хто вигравав і Кубок світу й чемпіонат Європи. Згодом його успіх повторив Вісенте Дель Боске.
Збірна Німеччини ще двічі вигравала Євро. В 1980 році в Італії і в 1996 році в Англії, коли вперше за історію перемогу у фіналі проти Чехії принесло правило "раптової смерті".
По материалам: https://gazeta.ua/articles/sport/_srsr-prograv-final-ideologichnomu-vorogu/1021053